Історія ОЗ "Торговицька Гімназія"

З історії школи:

1890-1920 роки . За переказами старожилів у селі (тоді ще містечку) Торговиця у кінці ІХ – 20 роки ХХ ст. була церковно - приходська школа, в якій навчались діти місцевих селян, ремісників, купців. Школа розміщувалась у приватних будинках.

1921-1939 роки . За панування панської Польщі школа у селі проходить складний шлях. Постійного приміщення не було. Пам'ятають старожили сім'ю Козловських, чоловік фельдшер , а дружина його вчила дітей у власному будинку. Звичайно, дітей навчалось на той час не багато – 16-20.У середині 30-х років у селі вже працює семирічна школа (Вища народна початкова школа). Директором школи був Птасінський , чуйний і терплячий педагог. Намагався залучити до навчання дітей бідняків. Грав на скрипці. Керував шкільним хором. Навчання до 1939 року у школі велося польською мовою, тільки у молодших класах польською і українською. Учителі , поляки за національністю, проживали на квартирах місцевих жителів. До школи ходили діти українців , поляків, євреїв. Після закінчення школи кращі учні продовжували навчання у Луцькій польській гімназії. Так, сини Левчинських Дмитра Леонтійовича та Анастасії Павлівни Микола, Володимир та Леонід закінчили цю гімназію ще до війни. У 1937 – 1938 роках у селі працювала рільнича школа для дівчат, де учениць навчали не тільки тонкощам ведення домашнього господарства, а й давали початкові основи деяких наук. Вчителі також були поляки. У кінці 30-х років деякий час у містечку функціонував дитячий садок. Він був сезонним . Батьки разом з вихователями та дітьми проводили спільні свята. У жителів села збереглися світлини того часу.

1939 -1991 роки . Навчання у Торговицькій семирічній школі тривало до 1942року. Німецький окупаційний режим дозволив викладання українською мовою. Молодий вчитель Левчинський Володимир Дмитрович , випускник Луцької гімназії , навчав дітей німецької мови. З 1942- 1944 рік школа не працювала . У лютому-березні 1944 року у визволене село від німецько - фашистських загарбників приїхали молоді вчителі з Дніпропетровщини, Полтавщини, Хмельниччини. В числі перших були Шевченко Лідія Петрівна, Кабаченко Галина Захарівна, Курило Надія Никанорівна, Геровська Олександра Митрофанівна. Директором була призначена Кабаченко Галина Захарівна. Першим вчителям після війни було нелегко: відбудова зруйнованих шкільних приміщень, відсутність книг, зошитів і навіть чорнила. Велику допомогу надавали батьки, особливо у ремонті шкільних приміщень , які розміщувалися у кількох полишених будинках жителів села. У 1946 році відбувся перший випуск семирічної школи

У 1953 році семирічна школа була реорганізована у середню . Багато зусиль щодо відкриття середньої школи приклали батьки учнів , так як їх дітям приходилось ходити у школу в с. Островець або в с. Лучиці Волинської області. У вересні 1953 року учням школи прийшлося ходити в інші школи району, а вже з жовтня було відкрито 9 клас. Очолив школу Тростянчук Олексій Федотович. Був створений гуртожиток для дітей . Так як у старші класи ходили учні з навколишніх сіл (Ставрів, Підлозці, Боремець , Остріїв, Вовничі, Красне.) У 1954 році у школі було створено піонерську організацію, яка носила ім'я Зої Космодем'янської. Старшою піонервожатою була Мотя Биша. Поступово у школі складались свої традиції, свої свята, існувала вже комсомольська організація. Об'єднані у спілку молоді учні 8-10 класів допомагали педколективу школи у вирішенні багатьох складних завдань. Вони наполегливо оволодівали знаннями , допомагали у навчанні піонерам . Постійно допомагали колгоспу. Відзначалися учнями та вчителями революційні та державні свята. У 1968 році було побудовано нове приміщення школи , у якому навчання проходить і сьогодні.

Поступово школа відігравала все помітнішу роль в житті села. Без неї не обходилось жодне свято. Учні школи – активні учасники художньої самодіяльності, спортивних змагань та інших заходів , що проводились в районі. У школі був організований хор, керівником якого був П'ясецький Юрій Тимофійович.

Традиційним стало в школі відзначення пам'ятних дат та революційних свят. Учні школи підтримували зв'язки із працівниками колгоспу ім.Суворова, часто допомагали у зборі врожаю. Традиційним були зустрічі із передовиками праці, вітання їх із трудовими перемогами. 6 лютого 1944 р. – день визволення села Торговиця від німецько - фашистських загарбників. В цей день учні школи щорічно проводили мітинг біля обеліска Слави, покладали вінки, гірлянду. У школі працював загін червоних слідопитів , які відшукали родичів воїнів , які загинули, визволяючи село від загарбників, листувались з ними .

У 1985 році у центрі села було вставлено пам'ятник воїнам – визволителям. Біля нього братська могила , в якій було перезахоронено останки жителів села , які були розстріляні фашистами у вересні 1941 року, воїнів , які визволяли наше село. Учні школи взяли шефство над могилою та пам'ятником. Багато зробили для розвитку освіти у нашому селі , віддавали вихованню підростаючого покоління всю свою силу ,енергію, знання вчителі Левчинський В.Д., Левчинська Н.П., Ціхоцька Р.П., Козік Є.М., Гаврилюк Н.Я., Люта О.О., Ціхоцька М.Ф., Бугайов М.П., Бугайов С.П. , Тимошенко М.Ф., Бугайова В.Д. Для багатьох вчителів , які працювали в нашій школі Торговиця стала рідною.

1991- 2014 роки . За час існування Торговицької середньої школи її закінчили 1387 випускників, з них із золотою медаллю -11, а із срібною – 18. Колишні наші учні сьогодні стали лікарями і вчителями , робітниками і хліборобами, інженерами , військовослужбовцями. Вони проживають в усіх куточках нашої України і навіть за її межами. Але за хорошою традицією щорічно в лютому приїжджають на зустріч із рідною школою. Багате наше село на історичні події та пам'ятки. Тому у 1993 році вчителі та учні школи вирішили створити музей села, щоб зацікавити минулою славою наших односельчан. У 1994 році відбулося урочисте відкриття музею. А на його базі було створено учнівську організацію «Спадщина» , яка сьогодні є нашою гордістю і надією. У школі склалися гарні традиції відзначення державних та національних свят , учні свято бережуть і підтримують народні звичаї. Сьогодні працює у школі 20 вчителів , 11 з них випускники нашої школи.

32 роки очолювала рідну Торговицьку середню школу Якимчук Ніна В'ячеславівна. Народилася вона 12 березня 1950 року в с.Торговиця в простій селянській родині. Ще з шкільних років мріяла стати вчителькою, і мрія її збулася. Після закінчення Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки у 1975 році вона , молода вчителька української мови та літератури , була направлена в Малинську середню школу Млинівського району. З 1975 року Ніна В'ячеславівна працює у рідній школі. Тут була вчителем , організатором позакласної і позашкільної роботи і її незмінним директором. Її люблять і шанують односельчани, 4 рази обирали депутатом районної ради. Вчительку поважають діти за просте , доступне розуміння і учіння їх. Ніна В'ячеславівна нагороджена Почесними грамотами , значком «Відмінник народної освіти» , їй присвоєно педагогічне звання – «вчитель - методист». У 2000 році директору нашої школи Рівненською обласною державною адміністрацією було присвоєне почесне звання «Жінка року» за перемогу у номінації «Жінки – працівники освіти і науки». 

З 20 серпня 2020 року обов'язки директора виконує Левчинська Світлана Петрівна . Офіційно на посаду директора прийнята з 01.07.2023 року . Народилася вона 21 квітня  1996 року . Після закінчення Дубенського педагогічного коледжу РДГУ у 2015 році вона була направлена в Торговицьку загальноосвітню школу Млинівського району на посаду вчителя початкових класів.